Двоє братів-гуцулів все життя все ділили: матір, іграшки, право називатися кращим, одну жінку, одного сина. Але в їхньому житті сталася подія, після якої вони не розмовляли один з одним протягом 40 років. У їхнє маленьке провінційне містечко приїжджає письменниця, яка читає в місцевому монастирі лекцію про святих і юродивих. Серед слухачів - літня людина, якого звуть Войтко. Письменниця поступово входить в життя Войтка і знайомиться з його братом. Вона стає сполучною ланкою між двома братами, сенс життя яких - у протиборстві: хто довше проживе і не потішить другого своєю смертю.
